26 квітня день страшної трагедії, день вічної пам’яті…
День, коли молоде місто Прип’ять перетворилося у примару, котра довгі роки буде
переслідувати не лише Україну, а і весь
світ.
Минуло 30 років з дня страшної трагедії.
Ця болюча дата зібрала учнів 3-В класу на уроці пам'яті «Чорна квітка історії»
. Сьогоднішні третьокласники знають цю дату…Та навіть вони, діти, котрі
народилися за 20 років після трагедії віддають шану величним ліквідаторам,
котрі голими руками боролися із смертельним атомом, даруючи життя новим
поколінням. З дитячим трепотом і сльозами на очах учні 3-В класу перегортали
слайди Чорнобильського болю, переглядали відео і фото тих страшних днів. Вшановували пам'ять загиблих,
співчували дітям, чиє дитинство з райдужних кольорів перетворилося на чорно-білу
примару.
Учні згадали поіменно перших ліквідаторів,
ознайомилися з долями деяких чорнобильців нашої місцевості. Самостійно
підготували власні доповіді пов’язані з цією трагічною датою. Не обійшлося і без поезії. Юні школярі прочитали
однокласникам власні поетичні добірки присвячені Чорнобилю. Діти знають, діти пам’ятають,
діти співчувають…
Як атом вкрив мої краї,
Коли у небі повертались
Додому перші журавлі.
Сльозами вкрилась Україна,
І серце біль різкий здолав
Коли мов звір оскаженілий
Людей той атом убивав…
…Вклоняюсь низько до землі тим,
Хто радіацію долав,
Хто із хоробрими серцями
Весь світ від лиха захищав.
Я пам’ятати про вас буду,
І щире дякую кажу,
Живим і мертвим –
За це щастя, що я на світі цім живу!...
(Грач Данеїл)
Квіти буйно так квітують,
Весна радісна іде.
Та з сльозами страшну дату
У квітневі дні несе.
Як зірвалась, запалала
Атомна станція в диму,
Чорна хмара світ накрила,
Життям зібрала данину.
Сьогодні свічку запалю я
За живих, мертвих помолюсь.
За ліквідатора відвагу,
Над його іменем схилюсь..
(Корецька Вікторія)
Немає коментарів:
Дописати коментар